Якби можна було поставити оцінку нижче поставила б 0. Це просто жах якійсь координатор Анна при нашому приїзді сказала йти на офіс при тому, що там був вихідний, а вона включила дурочку і зі словами : "Ой я не знала, що ви (я і хлопець) приїдете в неділю" - відправила нас в хостел. При тому, що під час поїздки хлопець постійно з неї зв'язувався і казав, що ми доїжаємо і вона знала, що коли і як. Потім ми не могли знайти наш хостел замерзли (бо це був початок лютого), а Аня, як завжди просто ігнорувала і не брала трубку. Коли ми вже були приблизно біля хостелу ми знову до неї позвонили, тому що завдання не з легких було знайти той будинок, то у відповідь почули: "Ну ви там походіть пошукайте ...
я сама не знаю де це, в мене тільки є адреса" я була мягко кажучи в шоці, я вам більше скажу я вже навіть плакала, ми були в дорозі більше 24 годин втомлені з сумками на дворі мороз, а куди нам йти ми не знаємо.
Далі був далеко не кінець, коли ми вже знайшли нарешті той хостел і сиділи на карантині (я вже мовчу, що кількість днів яких ми мали пробути на карантині постійно змінювали) то від цих людей які були з нами на карантині чи просто тих хто чекав роботу дізналися, що вони по 2 тижні і більше сидять і чекають на роботу. З тих всіх 10-ти людей хто був в хостелі лише 1 пішла на роботу всі інші просто не стали більше чекати дива і поїхали в пошуках роботи самостійно.
Ми залишились одні, так як в нас, ще був карантин, координатор нас ігнорувала, потім і зовсім нас перекинула на другого координатора і теж на Анну, ця особа нічого про нас не знала і все про, що ми говорили і домовлялися з попередньою Анею зійшло на ні, тому що ця Аня вже зовсім інші умови нам диктувала (і знову таки вона нас ігнорувала постійно)
Після закінчення карантину ми прийшли на їх офіс там була якась так скажемо жінка, в якої ми питали про нашого координатора Аню, на що вона сказала, що її немає і нам звертатися до неї (до цієї, що була), а знаєте чому я її не називаю по імені, тому що вона до нас весь час фиркала і на питання, як її звати почули у відповідь: "Яка різниця, я не Аня", але потім як ми дізналися від людей які там були то напевне, скоріше всього її звати Юля. Вона нам вже розповідала зовсім інше, ми розказали все те, що нам розповідала Анна про роботу, але на це ми почули які ми "дурні" і, що нам такого не могли сказати і взагалі на роботу в цьому тижні ви вийдете в п'ятницю і то МОЖЕ. Ми не стали вагатися і нам довелося власними зусиллями шукати собі другу роботу. Одим словом з нашими працювати це суцільний жах, кругом не компитентні українці! Люди не ведіться на цей ЛОХОТРОН вони тримають вас у хостелі, щоб заробити, тому що в тому хостелі, що ми були хазяїном був чоловік одної з Анн! А роботи на заводах немає!
Еще