У 2024 році Фінляндія видала лише 11 000 дозволів на роботу — це на 4 000 менше, ніж у 2023-му, і на 5 000 менше, ніж у 2022 році. Це вже другий рік поспіль, коли країна суттєво скорочує прийом іноземних працівників. Бізнес, профспілки та демографи занепокоєні наслідками таких обмежень для економіки та соціальної сфери.
Найбільше скорочення торкнулося фізичної праці та технічних професій. За даними імміграційної служби, видача дозволів для робітників скоротилася майже на 4 000 — це найбільше падіння за останнє десятиліття. Постраждали будівельний сектор, складська логістика та виробництво.
«У будівництві не вистачає людей, але дозвільна політика стає ще жорсткішою. Є проєкти, але нема кому їх реалізовувати», — розповідає Матті Віртанен, представник Асоціації підрядників Фінляндії.
Однією з найвразливіших галузей стала охорона здоров’я. Якщо на початку 2023 року іноземним медсестрам, лікарям і соціальним працівникам було видано 598 дозволів, то в першому кварталі 2024 року — лише 17.
«Зниження з 598 до 17 — це не просто цифра. Це — дзвін тривоги. Ми ризикуємо залишити цілі регіони без догляду за людьми похилого віку», — каже Ганна Коскінен, керівниця мережі приватних геріатричних установ.
На тлі старіння населення Фінляндії та постійного зростання потреби у персоналі, така динаміка може призвести до колапсу системи догляду вже найближчим часом.
Навіть високотехнологічні сфери, що довгий час були відкритими для іноземних кадрів, зіштовхнулися з обмеженнями. ІТ-компанії, які раніше активно запрошували програмістів, DevOps-фахівців і QA-інженерів з-за кордону, сьогодні повідомляють про зниження доступності дозволів.
«Ми не встигаємо адаптувати процеси під нові вимоги. Часто кандидати просто обирають інші країни — Нідерланди, Німеччину», — коментує директорка з персоналу великої ІТ-компанії у Гельсінкі.
Парадокс ситуації полягає в тому, що Фінляндії одночасно потрібні працівники, але вона змушена обмежувати в'їзд. Причина — зростаюче безробіття серед місцевого населення, політичний тиск і вимоги дати пріоритет фінським громадянам.
«Країна опинилася в пастці: вона потребує робочої сили, але боїться її впливу на ринок праці», — вважає професор трудової політики Гельсінського університету Пекка Салонен. — «Те, як уряд вирішить цю дилему, визначить вигляд ринку праці на найближчі 10–15 років».
Експерти прогнозують, що у разі збереження поточного курсу, дефіцит кадрів у критичних сферах — медицині, сільському господарстві, сфері догляду — посилиться вже у 2025–2026 роках. Водночас влада обіцяє збільшити фінансування програм перекваліфікації та автоматизації.
«Питання в тому, чи встигне система адаптуватися до моменту, коли дефіцит кадрів стане відчутним у повсякденному житті», — додає Салонен.
Увійдіть або зареєструйтеся щоб залишати коментарі.